Склеродермія - це хронічне аутоімунне захворювання, яке спричиняє надмірне вироблення колагену, що призводить до загартування шкіри та впливу на суглоби, м'язи, кровоносні судини та деякі внутрішні органи, такі як легені та серце.
Ця хвороба головним чином вражає жінок старше 30 років, але це також може виникнути у чоловіків та дітей, і він поділяється на два типи: локалізована і системна склеродермія залежно від їх інтенсивності. Склеродермія не має ліків, і її лікування проводять для полегшення симптомів та сповільнення прогресування захворювання.
Локалізована склеродермія
Локалізована склеродермія, раніше називається CREST синдром, характеризується червоними плями, які з'являються на шкірі і можуть зміцнюватися з часом або зникають.
Цей тип захворювання головним чином вражає руки та обличчя, і зміни зазвичай досягають лише шкіри та м'язів, рідко розповсюджуючись через організм і впливаючи на внутрішні органи.
Системна склеродермія
Системна склеродермія характеризується впливом на шкіру, м'язи, кровоносні судини та внутрішні органи, такі як серце, легені, нирки та кишечник.
Симптоми склеродермії залежать від постраждалих регіонів, але зазвичай починаються з потовщення та набряки кінчиків пальців.
Симптоми склеродермії
Основними симптомами склеродермії є:
- Згущення і жорсткість шкіри;
- Постійне набряки пальців і пальців;
- Затемнення пальців у холодних місцях або під час епізодів надмірного стресу;
- Постійний свербіж у постраждалому регіоні;
- Випадання волосся;
- Дуже темні і дуже світлі плями на шкірі.
Перші прояви захворювання починаються в руках і через місяці або роки переходять на обличчя, залишаючи шкіру загартованою, без еластичності та без зморшок, що також ускладнює відкриття рота повністю.
Ускладнення склеродермії
Основними ускладненнями склеродермії є:
- Утруднення пальців пальців;
- Утруднене ковтання;
- Утруднене дихання;
- Анемія;
- Високий кров'яний тиск;
- Запалення печінки;
- Артрит;
- Серцеві проблеми, такі як запалення та інфаркт;
- Ниркова недостатність.
Ці ускладнення з'являються після багаторічного розвитку захворювання, і відбуваються в основному в системній формі захворювання.
Діагностика склеродермії
Діагноз склеродермії виробляється на основі симптомів та клінічних проявів шкіри, але в деяких випадках може бути важко правильно визначити це захворювання, оскільки воно розвивається повільно і перші симптоми подібні до інших шкірних проблем.
Лікар також може замовити біопсію з ураженого регіону та проводити такі тести, як сканування КТ та МРТ, щоб оцінити, чи впливають на внутрішні органи.
Лікування склеродермії
Склеродермія не має ліків, і її лікування проводять для зменшення симптомів пацієнта відповідно до органів та областей впливу тіла, що може включати:
- Засоби захисту від високого кров'яного тиску, такі як атенолол або ніфедипін;
- Протизапальні ліки, такі як кетопрофен або ібупрофен;
- Засоби пом'якшення імунної системи, такі як D-пеніциламін або інтерферон-альфа, щоб запобігти прогресуванню захворювання;
- Кортикостероїди, такі як кортизон або бетаметазон, для зменшення болю та запалення;
- Засоби покращення функціонування серця, такі як дигоксин;
- Фізіотерапія для поліпшення дихання та підвищення гнучкості суглобів.
Лікування склеродермії повинно бути адаптоване лікарем відповідно до індивідуума, оскільки лікування не проводиться при склеродермії.
.png)
