Нейрогенний шок виникає тоді, коли виникає зв'язок між головним мозком і тілом, а кровоносні судини втрачають тонус і розширюються, ускладнюючи циркуляцію крові через організм. Коли це трапляється, органи не можуть отримати необхідний їм кисень, і тому вони не можуть функціонувати, створюючи небезпечну для життя ситуацію.
Цей тип шоку частіше трапляється в дорожньо-транспортних пригодах та падіннях, наприклад, при пошкодженнях спинного мозку, проте це також може виникнути через проблеми в мозку, наприклад.
Таким чином, якщо виникає підозра на нейрогенний шок, дуже важливо негайно перейти до лікарні швидкої допомоги або зателефонувати за медичною допомогою, зателефонувавши за номером 192, щоб було започатковано відповідне лікування, яке, як правило, проводиться в медичній установі з ліками безпосередньо у вені.
Ознаки та симптоми
Першими двома найважливішими симптомами нейрогенного шоку є швидке зниження артеріального тиску та уповільнення серцевого ритму. Проте, також часто зустрічаються інші ознаки, такі як:
- Зниження температури тіла нижче 35, 5 ºС;
- Швидке, дрібне дихання;
- Холодна і синювата шкіра;
- Запаморочення і почуття слабкості;
- Зайвий піт;
- Болі в грудях.
Серйозність симптомів зазвичай зростає з урахуванням травми, які призвели до настання шоку, а у випадку з левами в хребті - чим вище тяжкість, тим сильніші симптоми можуть бути.
Існують і інші види шоку, які також можуть викликати такі типові симптоми, як септичний шок або кардіогенний шок. Однак у будь-якому випадку завжди важливо йти найшвидше, щоб піти до лікарні, щоб почати лікування.
Можливі причини нейрогенного шоку
Основною причиною нейрогенного шоку є поява травм хребта, через сильні удари по спині або дорожньо-транспортні пригоди, наприклад.
Проте використання невірної методики для проведення епідуральної анестезії у лікарні або використання деяких лікарських препаратів, що впливають на нервову систему, також можуть бути причиною нейрогенного шоку.
Як проводиться лікування?
Лікування нейрогенного шоку слід розпочати якнайшвидше, щоб уникнути серйозних ускладнень, що загрожують життю. Таким чином, лікування можна негайно розпочати в приміщенні швидкої допомоги, але потім необхідно продовжувати роботу в ІТ, щоб підтримувати постійну оцінку життєво важливих ознак. Деякі види лікування включають:
- Іммобілізація : вона використовується в тих випадках, коли відбувається пошкодження хребта, щоб уникнути загострення рухів;
- Використання сироватки безпосередньо в вені : це дозволяє збільшити кількість рідини в організмі та регулювати артеріальний тиск;
- Введення атропіну : препарат, що підвищує частоту серцевих скорочень, якщо серце було порушено;
- Використання адреналіну або ефедрину : разом із сироваткою допомагає регулювати артеріальний тиск;
- Використання кортикостероїдів, таких як метилпреднізолон, допомагає зменшити ускладнення неврологічного ураження.
Крім того, якщо трапляється нещасний випадок, операція може також бути необхідною для усунення травм.
Таким чином, лікування може тривати від 1 тижня до декількох місяців залежно від типу травми та тяжкості ситуації. Після стабілізації життєвих ознак та відновлення після шоку, зазвичай потрібно провести сеанси фізіотерапії, щоб відновити деяку сили м'язів або пристосуватися до продуктивності щоденної діяльності.
